статевий

-а, -е.

Прикм. до стать 1). || Пов'язаний з відносинами статей.

••

Стате́ва акти́вність — частота статевих актів, яка властива певній людині.

Стате́ва зрі́лість ; Стате́ве дозріва́ння — стан організму, коли дозрівають статеві залози і з'являється здатність відтворювати потомство.

Стате́ва хо́лодність — слабкість статевого потягу або статевої збудливості у жінок.

Стате́ве безси́лля — те саме, що імпоте́нція.

Стате́ве стри́мання — зниження рівня статевої активності нижче природної потреби.

Стате́вий акт — те саме, що ко́йтус.

Стате́вий до́бір — форма природного добору, що здійснюється особинами протилежної статі; пов'язаний з боротьбою між самцями за володіння самкою.

Стате́ві за́лози — те саме, що гона́ди.

Стате́ві збо́чення — група розладів, при яких порушується направленість статевого потягу або спосіб отримання статевого задоволення.

Стате́ві зло́чини — злочини, що являють собою замах на статеву недоторканість і статеву волю особи.

Стате́ві кліти́ни — клітини, які спеціалізовані для відтворення організму і є носіями спадкової інформації.

Стате́ві озна́ки — морфологічні і функціональні ознаки, що визначають статеву належність особи.

Стате́ві о́ргани — органи статевого розмноження.

Стате́ві фу́нкції — процеси, що включають дозрівання статевих клітин, формування статевих мотивацій, статеву поведінку, статевий акт, процеси запліднення, вагітність, пологи, лактацію та наступне виховання нащадків.

Статеві хромосоми — хромосома або група хромосом, що генетично зумовлюють формування статі особин.